Jdi na obsah Jdi na menu

Zamyšlení nad 1. týdnem postu: pondělí - středa

23. 2. 2015

Роздуми на І-ий тиждень посту: понеділок - середа

 

ПОНЕДІЛОК

(1-ий тиждень Посту)

Стихира

Вступімо радісно в цю благодатну пору стриманості, і просвітімось промінням святих заповідей Христа Бога нашого: світлістю любові, осяйністю молитви, ясністю чистоти і силою витривалості в доброму, щоб зодягнені у світло, дійшли ми на третій день до святого Воскресіння, що опромінює світ нетлінністю. ( З «Сідалень» Утрені понеділка 1-го тижня посту)

 ДУМКА

Усі християни покликані почати Великий Піст з великою радістю, оскільки це сорокаденна підготовка до «торжества торжеств», «празника празників», яким є найбільше свято в Церкві – свято Христового Воскресіння. Для успішного проведення Посту ми зобовязані бути витривалими у добрі.

Добро - це дія, результат якої виходить на свою користь і користь ближнього. Не наносити йому ні тілесної, ні духовної шкоди. Чинячи добро ближньому, ми собі також чинимо добро. Але що таке добро? Можна б відповісти, що це не є зло. Але контр-запитання – що це є зло? У визначенні добра чи зла, нам необхідно посилатись на Бога, що є найвищим Добром, тобто Єством, у якому відсутнє будь-яке зло!

 Ну, добре, Бог, тому що Він Добро, знає, що це є добро, бо Він ним є. Проте як нам бідним людям визначити, що добро, а що зло? Як нам чинити добро, якщо нам не відомо, що це воно таке, і хоч би пізнали його, як нам діяти, щоб нас могли назвати доброчинними людьми?

 Ми зможемо пізнати добро і чинити його, коли дивимось як саме Добро творило добро, а саме: Ісус Христос, друга особа Божа. Він, найвище Добро, став зримим, ставши чоловіком, одним з нас, і показав своїм життям, що таке добро і що означає чинити добро! Ставлячи Його за приклад для свого життя, маючи ті часі думки, що Він, роблячи те саме, що Він, ми зможемо сказати, що ми пізнали Добро і що ми здатні бути доброчинними.

 Христос ставився вороже до кого-небудь? Ні! Робімо й ми так само! Ісус когось ображав? Ні! Христос відмовляв комусь у своїй любові? Ні! Прощав він образи чи кривду? Так! Для всіх був приятелем? Так! Усіх любив, не зважаючи на ворожість людства в особі ізраїльтян в Єрусалимі? Так! Полюбив він до смерті людей, усиновивши їх, та зробивши їх спадкоємцями свого Царства та Божества? Ще б пак!

 Якщо ми схочемо не тільки пізнати добро та чинити його, нам вистачить пізнати та наслідувати Ісуса Христа в житті, а особливо вже під час Великого Посту у підготовці до свята Воскресіння Христового, щоб відкупитись від стільки зла, що ми вчинили за нашого життя!

 ПОСТАНОВА

 Сьогодні зроблю добрий вчинок:

 Діти: Допоможу мамі в якійсь хатній роботі.

 Молодь: Стану комусь в пригоді у школі.

 Дорослі: Не буду лаятись на когось в родині.

 

ВІВТОРОК

 

(1-ий тиждень Посту)

Стихира

Господи, в цей другий день Посту ми кличемо до тебе: Збуди у серцях твоїх слуг покаяння, прийнявши ці наші моління, що з острахом їх ми заносимо тобі. Подай нам ласку добре зверстати шлях посту, даруючи очищення й велику радість. ( З «Сідалень» Утрені вівторка 1-го тижня посту).

 ДУМКА

Великий Піст – це покаянний час. Період часу, коли маємо постом та молитвою каятись за свої прогріхи перед і проти Бога, щоб отримати очищення і радість. Дієслово «каятись» означає жалкувати, шкодувати через зроблений вчинок; визнавати свою провину, виявляти жаль з приводу своєї провини; признаватись у своїх гріхах; сповідатись. За чим шкодувати? За що жалувати? З приводу чого визнавати свою провину? З чого сповідатись? Про яку тут провину йдеться? Про ГРІХ!

Гріх – це те зло, про котре ми говорили у попередній думці. Це чітке протистояння Добру-Христові. Коли ми передше пояснювали, що у добрі відсутнє будь-яке зло, то у цьому місці мусимо сказати, що у злі відсутнє будь-яке добро. Тут також, щоб знати що таке зло, необхідно дивитись на Диявола, Сатану, Антипка – чи як його назвемо, що уособлює зло, що є Злом! Він первинне зло! А цей же є «Люцифер», латинське слово, що звучить на українську «Світлоносний»! Це він увів в буття людини та всього Всесвіту поняття зла та фактичне зло. Як Христос навчив людину чинити добро, так Диявол навчив її творити зло. Поведінка злочинника противиться поведінці Христа. Він бунтує проти всього того, що навчав Христос, проти поведінки наслідника Христа. Він не хоче коритись Добру.

От що гріх – БУНТ, НЕПОКОРА Богові! Люцифер-Диявол, колись найкращий з усіх ангелів Божих, збунтувався проти Бога, що його створив, ще й потягнув за собою інших поклонників. Не хотів він коритись Божому велінню ангелам бути Його служителями та прославителями! Ні! Він хотів стати Богом! Створіння хотіло замінити свого Сотворителя! Бог покарав цього бунтівника довічним місцем муки, що ми називаємо Пеклом!

Диявол, завидуючи людині те щастя, що вона удостоїлася від Бога: вічне життя, досконала природа, спілкування з самим Богом… довів її також до бунту й непокори! Людина хотіла вирішувати, що було добром, а що злом! Хотіла замінити Бога собою! І саме у цьому моменті, коли людина зрозуміла, що згрішила, зародилось у ній почуття жалю за втраченою Божою приязню. Не Бог відвернувся від неї, лиш вона від Бога. Наші прародичі покаялися, віднайшли у собі сміливість покаятись, просити прощення та помилування у Бога. А Бог – довічне Добро, бачачи щирий жаль та каяття за вчиненим гріхом, змилосердився над Адамом та Євою та помилував їх.

Кожна людина приходить на цей світ з ураженою та корумпованою природою в наслідок першого гріха Адама та Єви. Та знищена первісно досконала природа тяжить до гріха. І це, нажаль, часто! Людина однак спроможна визнати свою провину, стати перед Богом та сказати Йому: «Прости, Боже, мій гріх!», свідомий, що Бог у превеликому своєму милосерді змилосердиться над своїм нікчемним створінням! Памятаймо важливу річ в житті: немає такого гріха, якого б Бог не простив, і немає такого гріховного положення, з котрого б Бог не міг нас вирятувати. Бог завжди подасть нам свою помічну руку, лиш, чи ми готові прийняти її? 

 

ПОСТАНОВА

 Сьогодні буду остерігатись гріха:

 Діти: У школі пильно вчитимусь.

 Молодь: Уникатиму нагоди навіть до легкого гріха.

 Дорослі: Знайти відвагу перед спанням каятись за сповнені гріхи під час дня.

 

 СЕРЕДА

(1-ий тиждень Посту)

Стихира

Полюбімо чистоту і відкиньмо гріхи блуду. Підпережімся невинністю, щоб у чистоті стати перед Чистим, що єдиний від усіх очікує чистоти – перед Спасителем душ наших. (Із «Канона – Пісня 9» Утрені середи 1-го тижня посту).

 ДУМКА

Наша природа, на початках безневинна та досконала, після падіння наших прародичів, Адама та Єви, вже тяжить, здебільшого, до гріха, тому нам необхідно докласти всіх зусиль для привернення нашої природи до її первинного стану. Така боротьба проти всіх сил, які будуть полювати на нашу душу та природу «гріховними тенетами», залежатиме наш засуд: довічне щастя у Небі або довічні муки у Пеклі.

Якщо не просити Бога про звільнення нашої природи від «скороминущих насолод тілесних», і коли не співпрацювати з Ним у цьому завданню, вона опиниться у цупких лапах диявола. «Дай серцю волю, заведе в неволю» - звучить наша приповідка. Пошук за тілесною насолодою в онанізмі, безладних статевих стосунках: однорідних чи гетеро сексуальних, у всяких видах статевої збоченості, віддаляє нас від Бога і скеровує нас на шлях, що призведе до «засуду, вогню і мук».

Таке збочене дійство на рівні статевості ми називаємо «розпустою», і ніхто без серйозної боротьби проти неї не встоїться. Історія нам доводить, що навіть найсвятіші особи можуть згрішити проти чистоти. Святий Давид, найславніший старозавітній цар Ізраїля, спокусився одного разу через Ветсавію, жінку Урії, одного з своїх старшин. Цар Давид пізніше скоїв подвійний злочин: зумисне вислав Урію на певну смерть в гущавину боротьби проти ворогів Ізраїля, а потім взяв собі Ветсавію, дружину Урії. Правда, він розкаявшись та попросивши вибачення перед Богом, виправив свій злочин святим та праведним життям. Порнографія сьогодні у світі дуже поширена. Це індустрія: гламурні журнали, книжки, фільми, відеокасети, DVD, Інтернет і так далі, що призводить людину до задоволення тілесної пристрасті, що може завершитись, нажаль, трагічними наслідками, як от небажана вагітність-зародження людського єства, котру усувається абортом, СНІД, венеричні захворювання…

Розпустою спотворюється образ Божий у людині, руйнується сенс тіла, як Божого храму, викривлюється справжнє значення чоловічих та жіночих гамет: співпрацювати з Богом у зародженні нового життя. Функція дітородних органів в чоловіка та жінки вже визначені походженням цього слова - «родити дітей». Правда, написано у Святому Письмі, що «на теє чоловік лишить батька свого і матір свою та пристане до жінки, щоб двоє стало одним тілом», - тут теж натяк на тілесну насолоду, що чоловік та жінка відчувають під час «одності тіла» - але все має свою основу у велінні Бога «родити та наповняти землю» та сімейний осередок з’єднаний любов’ю. Навіть у таких стосунках має завжди панувати, як наведено у вищій молитві, «чистота» та відсутність «гріха, блуду». Будь-яка тілесна насолода поза тими параметрами противиться Божим велінням, за що потім слід «каятися» та просити прощення у Бога.

Молода людина особливо ризикує падінням через гріх нечистоти, бо вона формується, розвивається, росте і відчуває в певний момент свого життя «пробудження» своїх тілесних чуттів. Коли пояснити їй в чім справа, вона зможе, завжди надіючись на Божі милосердя і ласку, правильно зрозуміти значення своєї статевості. Коли у сьогоднішній атмосфері вседозволеності нечистота для особи буде нормальним безгрішним явищем, вона ніколи не зрозуміє, ані не відчує красоти чистоти.

 

ПОСТАНОВА

 Сьогодні буду чистий:

Діти: Ухилятимусь від грішної нечистої цікавості.

 Молодь: Долатиму спокусу «дати серцю волю»

 Дорослі: Не проводитиму грішних «масних» розмов та анекдотів.

 

 

При некомерційному використанні матеріалу (навіть частковому) посилання на джерело інформації обов'язкове. Його використання у комерційних цілях - лише з дозволу адміністрації сайту.

 

о. Євген Небесняк, СДБ