14 листопада 2010 року

Неділя 25-а по Зісланні Святого Духа.
Свв. чудотворців і безсрібників Косми і Дам'яна.

• Рядовий Апостол
• Рядове Євангеліє
• Оповідання для роздумів

Святі Косма і Дам’ян

Святі Косма і Дам'ян були рідними братами арабського походження і лікарями за професією. Свої послуги робили людям без жодної винагороди і за це їх назвали безсрібниками. Вони лікували людей часто одним тільки покладанням рук. Косма і Дам'ян водночас були християнськими апостолами, які ревно поширювали між поганами Христову віру. За це під час Діоклетіанового переслідування християн поганський намісник наказав їх замучити 303 року.

Наша Церква вшановує їх словами: "Наводнені водами духовними, як повноводні ріки, все створіння напоюєте Божими знаками і преславними дарами оздоровлень, висушуючи душерозтлінні пристрасті, зціляючи недуги і проганяючи духів, богоносні Безсрібники, заступники душ наших. Хто не здивується? Хто не прославить? Хто з вірою не оспіває чудеса мудрих і преславних Безсрібників? Бо і по святій їхній смерті подають вони усім, що з вірою приходять, щедрі ізцілення, а їх святі мощі виділяють благодатне оздоровлення".

Послання ап. Павла до Ефесян 4, 1-6

Браття, благаю вас я, Господній в'язень, поводитися достойно покликання, яким вас покликано, в повноті покори й лагідности, з довготерпеливістю, терплячи один одного в любові, стараючись зберігати єдність духа в зв'язку миру. Одне тіло, один дух, як і ви були покликані в одній надії нашого покликання. Один Господь, одна віра, одне хрищення. Один Бог і Отець усіх, що над усіма і через усіх, і в всіх.

Євангеліє від Луки 10, 25-37

В той час приступив до Ісуса один законник і, спокушуючи Його, сказав: Учителю, що мені чинити, щоб наслідувати життя вічне? А Він сказав до нього: В законі, що є написано? Як читаєш? Він же, відповівши сказав: Возлюбиш Господа Бога Твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всіма мислями твоїми; і ближнього свого, як самого себе. Сказав же йому: Добре ти відповів, роби це і будеш жити. А він, хотівши сам оправдатися, сказав до Ісуса: І хто є ближній мій? А Ісус, відповідаючи, сказав: Один чоловік сходив з Єрусалиму до Єрихону і попав між розбійників, що, обдерши його і завдавши ран, відійшли, оставивши ледве живого. А припадком сходив тією дорогою один священик і, видівши його, пройшов мимо. Так само і левіт, бувши на тім місці, прийшов, видів і пройшов мимо. Самарянин же якийсь, ідучи, прийшов над нього і, побачивши, змилосердився. І приступивши, обв'язав його рани, зливаючи оливу і вино, і посадивши його на свою скотину, привів його до гостинниці і доглядав його. А назавтра, виїжджаючи, вийняв два срібняки і дав гостинникові та сказав йому: Доглядай його і, якщо ти більше видаси, я віддам тобі, коли вернуся. Хто, отже, з цих трьох гадаєш є ближній тому, що попав між розбійників? А він сказав: Той, хто вчинив над ним милосердя. Ісус же сказав йому: Іди і ти роби так само.

Зачарована нитка

Максим справді був дивним хлопцем; любив спати з розплющеними очима й поринати в сни. Передусім у школі, коли урок не надто цікавив його. Вчитель, який вважав його розумним, але ледачим хлопцем, одного дня роздратовано сказав йому:

– Про що ти думаєш, Максиме? Чому такий неуважний?

– Намагаюся уявити собі, що робитиму, коли стану дорослим, – відповів хлопчик.

– Це зовсім тобі не потрібно, – сказав учитель. – Ліпше старайся втішатися своїм чудовим і безтурботним віком і вір, що юні літа минатимуть поволі.

Максим не зрозумів слів учителя. Не любив чекати. Взимку, коли їздив на ковзанах, не міг дочекатися літа, щоби поплавати. А коли наставало таке довгоочікуване літо, бажав, щоби якнайшвидше прийшла осінь. Бо хотів збирати гриби в близькому лісі.

Максим мав подругу Марійку, трохи молодшу за нього, яка жила в будинку навпроти. Коли бачив, як вона бігала з розвіяним вітром волоссям й усміхалася великими блакитними очима, думав: «Коли виросту, одружуся з нею… Чому я вже не дорослий?»

Коли хтось запитував Максима, чого прагне найбільше, він відповідав:

– Я хотів би, щоби час минав швидко…