Святі Амфілохій і Григорій

6 грудня 2009 року

Неділя 26-а по Зісл. Святого Духа.

Посвяття Введення у храм Пресвятої Богородиці.
Св. Амфілохія, єп. Іконійського.
Св. Григорія, єп. Акрагантійського.

• Короткий життєпис святого дня
• Рядовий Апостол
  
• Рядове Євангеліє
• Оповідання для роздумів

Святий Амфілохій

Святий Амфілохій народився у побожній християнській родині й походив із Каппадокії у Малій Азії. В молодості мріяв стати адвокатом, однак, покинув світ і посвятив себе служінню Богові. Поселився в пустелі, де вирощував для свого прожитку городину й овочі.

У 374 році духовенство і вірні міста Іконіюм обрали його єпископом. Того ж року Амфілохій скликав Іконіюмський Синод, на якому було засуджено єретиків-македоніян, що заперечували божество третьої Особи Божої. Він написав окремий твір, у якому доступно висвітлив науку Церкви про Святого Духа. Амфілохій боровся також проти єресі аріян. Господь наділив вірного Божого слугу даром зцілення молитвою. Амфілохій був сердечним приятелем св. Василія Великого і св. Григорія Назіянського, який називав його єпископом без вад, ангелом і вісником правди. Амфілохій, якого називають Отцем Церкви IV ст., помер у 400 році.

Святий Григорій

Святитель Григорій, єпископ Акрагантійській, народився на острові Сіцілія, в селищі Преторія, недалеко від міста Акраганта. Хрещеним батьком немовляти Григорія при Хрещенні був єпископ Акрагантійській Патаміон. До десяти років хлопчик оволодів грамотою, умів читати, співати церковні співи. Духовне провідництво над ним було доручено архідиякону Донату. Святий Григорій прослужив при церкві в Акраганті 10 років.

Коли помер єпископ Акрагантійській, найстаріші клірики і імениті громадяни Акраганта прибули до Рима з проханням визначити наступника на їх катедру з тих кандидатів, які були представлені. Проте Папа призначив на єпископа святого Григорія.

Декілька років святитель Григорій мирно управляв врученою йому від Бога паствою, був захисником знедолених, мудрим проповідником, чудотворцем-цілителем. І в архієрейському сані святитель Григорій вів життя ченця-подвижника, ревно берігши чернечих обітниць. Оточений любов'ю вірних, управляв єпархією до своєї мирної кончини.

Послання ап. Павла до Ефесян 5, 9-19

Браття, поводьтеся, як діти світла. Плід світла є у всьому, що добре, що справедливе та правдиве. Шукайте пильно того, що подобається Господеві. Не беріть участи в безплідних ділах темряви, а радше їх картайте, бо що ті люди потай роблять, соромно й казати. Все, що ганиться, стає явним у світлі, а все, що виявляється, стає світлом. Тому говорить: Прокинься, сплячий, і встань із мертвих, а Христос освітить тебе. Тож уважайте пильно, як маєте поводитися: не як немудрі, а як мудрі, використовуючи час, бо дні лихі. Тому не будьте необачні, але збагніть, що є Господня воля. І не впивайтеся вином, бо в нім є блуд, а сповнюйтеся Духом. Проказуйте між собою вголос псалми й гимни та духовні пісні, співайте і прославляйте в серцях ваших Господа.

Євангеліє від Луки 12, 16-21

Сказав Господь притчу оцю: Одному багатому чоловікові добре зародила нива. І мислив він собі, кажучи: Що мені робити? Не маю де зібрати урожай мій. І сказав: Ось що я зроблю: розберу мої стодоли і більші збудую, і зберу туди все збіжжя моє і добра мої. І скажу душі моїй: Душе, маєш багато дібр, зложених на багато літ. Спочивай, їж, пий і веселися. Сказав же йому Бог: Безумний, в цю ніч зажадають від тебе душу твою, а те, що ти наготовив, кому буде? Отак воно з тим, хто для себе збирає, а не в Бога багатіє.

Козеня

Тибетці оповідають дивну легенду — легенду про гірське козеня.

Багато років тому жило собі гірське козеня, яке постійно відчувало в ніздрях дуже приємний запах моху. Цей чудовий, солоденький запах супроводжував його і в мандрівках по зелених горах, І в прогулянках по дрімучих лісах.

Козеня не могло зрозуміти звідки той запах, що так приємно його бентежив.

Він, як мелодія флейти, незборимо притягав до себе.

Козеня почало гасати по лісах у пошуках джерела того незвичайного і хвилюючого запаху.

Те шукання стало нестримним. Бідне звірятко вже не могло ні їсти, ні пити, ні спати, ні думати про щось інше Воно не знало, звідки йшов той запах, але відчувало потребу шукати його, перескакуючи через горбочки, яруги, доки, зголодніле і виснажене до краю, не зірвалося зі скелі.

Його рани були тяжкі й болючі. Козеня почало лизати свою кров на грудях і в цю мить відкрило неймовірну річ. Запах, той запах, що його так бентежив, виходив з його тіла, з особливої кишеньки, яку всі козенята цієї породи мають на грудях.

Бідне звірятко глибоко вдихало той запах, але життєві сили поволі покидали його.

«Надто пізно я полюбив Тебе, Красо, завжди давня І завжди нова, надто пізно я полюбив Тебе. Ти була в мені, але я був зовні й ганявся за тим, що Ти створила І що без Тебе не могло б існувати. Ти завжди є зі мною, але я не був з Тобою».

(Святий Августин)

Бруно Ферреро. Троянда також важлива. - Свічадо, 1999