19 січня 2012 року

Богоявлення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.

• Короткий життєпис святого дня
• Рядовий Апостол
• Рядове Євангеліє
• Оповідання для роздумів

Богоявлення Господнє

У перші століття християнства Різдво Христове і Богоявлення відзначалося в той самий день - 6 січня (19 січня за старим стилем). Але вже з IV ст. ці два праздники розділено. Тематику народження Ісуса Христа перенесено на 25 грудня (7 січня за старим стилем), а святкування Богоявлення, тобто об'явлення Бога народженого в людському тілі всьому світові, залишилося того самого дня.

У Західній Церкві Бога об'являють три царі, тому і цей празник називається Трьох Царів. У Східній Церкві наголошується на хрещенні Ісуса Христа в ріці Йордані, де з тої нагоди об'явилась Пресвята Трійця: було чути голос Бога Отця, видно Бога Сина, Який хреститься, і Духа Святого, Який ширяв над Ним у вигляді голуба.

Основна тема празника Богоявлення – це просвічення. "Світло недоступне зійшло сьогодні на всю Вселенну, з'явилось їй і нас опромінило" – зміст кондака цього празника. А тропар закінчується словами: "Господи, що з'явився і світ просвітив, слава Тобі".

У цей день під час святкового Богослуження посвячується вода, яку всі вірні несуть додому і яка нагадує їм про їхнє хрещення. Згодом священик посвячуватиме нею оселі своїх парафіян.

Послання ап. Павла до Тита 2, 11-14; 3, 4-7

Сину Тите, Божа благодать з'явилася спасенна всім людям і навчає нас, щоб ми зреклися нечестя та грішних бажань цього світу, жили тверезо, праведно і благочестиво в нинішньому віці, чекаючи блаженної надії і славної появи великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, який віддав Себе Самого, щоб викупити нас від усякого беззаконня, та щоб очистити собі народ, що був би Його власний, ревний до добрих діл. Та коли з'явилася доброта й любов до людей Спаса нашого Бога, Він спас нас не ради діл справедливости, які ми були зробили, але заради свого милосердя, купіллю відродження і відновлення Святого Духа, якого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, нашого Спасителя, щоб ми, оправдані Його благодаттю, стали, згідно з надією, спадкоємцями життя вічного.

Євангеліє від Матея 3, 13-17

В той час Ісус прибув із Галилеї на Йордан до Івана, щоб хреститися від нього, але Іван противився Йому, кажучи: Мені треба хреститися в Тебе, а Ти приходиш до мене? Ісус у відповідь сказав до нього: Лиши це тепер, так бо годиться здійснити всяку правду. І він лишив Його. А охрестившись, Ісус зараз же вийшов з води. І ось розкрилось небо, і Він побачив Духа Божого, який сходив, як голуб, і зійшов на Нього. І голос пролунав з неба: Це Син Мій возлюблений, в Ньому Моє благовоління.

Ґрот Господа

Наступного дня прочанин дістався ґроту Господа Бога. Ґрот був округлий і порожній. Посередині склепіння виднівся отвір, крізь який потрапляло сонячне світло. Чоловік зупинився в освітленому місці. Раптом він почув якийсь голос.
– Сину мій, чого хочеш?
– Господи, хочу, щоби Ти дав мені щастя. Чому Ти забув про мене?
– Отримаєш його. Воно вже чекає на тебе.
– Дякую, Господи. А ще я хотів би запитати Тебе про три речі.
– То питай!
– Біля підніжжя гори живе сумна жінка. Вона постійно плаче. Чому?
– Та жінка вродлива, молода й самотня. Їй потрібен чоловік.
– Господи, під час подорожі я натрапив на хворе дерево. Чому воно так страждає?
– Скринька, наповнена золотими монетами, не дає його корінню заглибитися в землю й знайти там потрібні для здорового життя соки.
– Господи, в лісі живе дивний тигр. У нього немає апетиту.
– Він мусить з’їсти найдурнішу людину, й тоді одужає.
– Дякую, Господи. Бажаю Тобі доброго дня!

Бруно Ферреpо, "Золоті вікна", Свічадо, 2008