Неділя поклоніння чесному і животворному хресту Господньому

7 березня 2010 року

Неділя 3-я Великого посту, Хрестопоклонна.

Віднайдення чесних мощів свв. мучч., що в Євгенії.
(Літургія Св. Василія Великого).

• Короткий життєпис святого дня
• Рядовий Апостол
• Рядове Євангеліє
• Оповідання для роздумів

Святі мученики, що в Євгенії

У перших віках християнства, коли поганські правителі переслідували християн, багато з вірних прославили Бога своєю мученицькою смертю. Тіла мучеників, кинуті на розтерзання звірам і птицям, побожні християни таємно забирали і ховали по різних місцях. Коли християни могли вільно визнавати святу віру, на місці поблизу міста Євгенії, де були поховані тіла святих мучеників, почали чудесно зцілюватися недужі.

За наказом місцевого єпископа вірні розкопали могилу і знайшли багато нетлінних тіл, з яких виходив приємний запах. Після того, як святі мощі перенесли до церкви, побожний чоловік Микола Каліграф мав об'явлення, що між мощами св. мучеників Євгенійських є мощі св. Андроніка, одного зі 70 Христових учнів, та св. Юнії, його помічниці.

Послання ап. Павла до Євреїв 4, 14-5, 6

Браття, маючи, великого Архиєрея, що пройшов небо, Ісуса, Сина Божого, тримаймося твердо віровизнання. Бо ми не маємо такого Архиєрея, Який не міг би співчувати нашим недугам: Він же ж зазнав усього, подібно як і ми, крім гріха. Приступім, отже, з довір'ям до престолу благодаті, щоб отримати милосердя і знайти ласку на своєчасну поміч. Кожен бо архиєрей, узятий з-поміж людей, настановляється для людей у справах Божих, щоб приносив дари та жертви за гріхи; щоб міг співчувати невіжам і заблудам, бо й сам він неміччю охоплений, і тому має як за людей, так і за себе самого приносити жертви за гріхи. Чести ж цієї ніхто не бере сам собі, лише той, хто покликаний Богом, як Арон. Так і Христос Сам Собі не присвоїв славу стати Архиєреєм, бо вона від Того, Який до Нього мовив: Ти мій Син, Я сьогодні родив Тебе. Як і на іншому місці каже: Ти священик навіки по чину Мелхиседека.

Євангеліє від Марка 8, 34-9, 1

Сказав Господь: Хто хоче за Мною іти, нехай відречеться себе, візьме хрест свій, і за Мною іде. Бо якщо хто хоче душу свою спасти, погубить її, а хто погубить душу свою Мене ради і Євангелія, той спасе її. Яка бо користь людині, коли й увесь світ здобуде, і занапастить душу свою? Або, що дасть чоловік взамін за душу свою? Бо якщо хто постидається Мене і Моїх слів у роді цім, перелюбодійнім і грішнім, і Син Людський постидається його, коли прийде у славі Отця Свого з ангелами святими. І сказав їм: Істинно кажу вам, що є деякі з тут стоячих, які не зазнають смерти, аж поки не побачать Царства Божого, що прийшло у силі.

Подарунки в комірці

Листоноша задзвонив двічі. Через п’ять днів Різдво. У руках він тримав коробку, обгорнуту кольоровим папером і зав’язану золотими стрічками.

– Заходьте! – сказав хтось із помешкання.

Листоноша ввійшов. Оселя була занедбана, кімната темна й запорошена. На кріслі сидів старець.

– Погляньте, який гарний різдвяний подарунок! – весело промовив листоноша.

– Дякую. Покладіть на підлогу, – сказав старий дуже сумним голосом.

Бруно Ферреро. Із веселкою в кишені. - Свічадо, 2009