Святитель Стефан, єпископ Володимир-Волинський та священномученик Симеон, єпископ Єрусалимський

10 травня 2009 року

Неділя 4-a по Пасці, про розслабленого.

Св. свящмуч. Симеона, родича Господнього.

• Короткий життєпис святого дня
• Рядовий Апостол
  
• Рядове Євангеліє
• Оповідання для роздумів

Неділя розслабленого

Св. євангелист Іван розповідає про оздоровлення паралітика, який 38 років чекав біля силуамської купелі і надіявся на оздоровлення. Тоді несподівано прибув Ісус і вмить оздоровив його, а вкінці сказав йому: "Іди і не гріши більше, щоб щось гіршого тобі не сталося". Ісус прийшов на цей світ не тому, щоб чинити чуда, але щоб спасти людей від гріха, який веде до вічної погибелі.

Спасіння неможливе без віри. Це добре затямили апостоли, які після вознесіння Ісуса Христа утверджували віру в людях, роблячи чуда іменем Ісуса Христа. Так, наприклад, в Діяннях апостолів розповідається про чудо, яке вчинив Господь через апостола Петра, воскресивши з мертвих 12-літню дівчину Тавиту. Внаслідок цього чуда багато людей увірували в Христа Господа. Бог як колись, так і сьогодні чинить численні чуда, щоб збуджувати віру в тих з-поміж нас, які ще не вірують, а всіх віруючих укріпити у святій вірі.

Святий Симеон

Святий апостол і священномученик Симеон, родич Господній, був сином Клеопи, молодшого брата святого Йосифа Обручника. В зрілому віці він побачив чудеса Господа Ісуса Христа, увірував в Нього і став одним з 70-ти апостолів. Святий Симеон проповідував Христове Євангеліє, наставляв в істинах святої віри і викривав ідолослужіння. Після загибелі святого апостола Якова (+ 63; пам'ять 23 жовтня), першого єпископа Єрусалимського, на його місце християни вибрали святого апостола Симеона. За правління імператора Траяна (98 - 117) римському правителю Аттіку донесли, що святий Симеон походить з роду царя Давида (римляни знищували всіх нащадків царя Давида) і визнає християнську віру. Язичники схопили святого Симеона, який у той час був вже столітнім старцем і після довгих мук розіп'яли на хресті.

Діяння святих апостолів 9, 32-42

В ті дні Петро обходячи всі місця, прибув і до святих, що мешкали в Лідді. Там він знайшов одного чоловіка, на ім'я Еней, що лежав на ліжку вісім років; він був розслаблений. Петро сказав до нього: Енею, Ісус Христос тебе оздоровляє. Устань і сам постели собі ліжко. І вмить той підвівся. І бачили його всі мешканці Лідди та Сарону, і навернулися до Господа. Була ж у Яффі одна учениця, на ім'я Тавита, що означає у перекладі Серна. Вона була повна добрих діл та милостині, що чинила. І сталося тими дням, що вона занедужала і вмерла. Обмили її і поклали в світлиці. А що Лідда є близько Яффи, учні, почувши, що Петро там, послали двох чоловіків з просьбою не полінуватися прийти до них. Петро встав і пішов з ними. І як прийшов вони повели його у світлицю, де всі вдови оточили його, плачучи і показуючи йому одежу, плащі, які робила для них Серна, коли була з ними. Велівши всім вийти з хати, Петро впав на коліна й почав молитися і, обернувшись до тіла, мовив: Тавито, встань! Вона ж відкрила очі і, побачивши Петра, сіла. Він подав їй руку й підвів її, і, прикликавши святих та вдів, поставив її живою. Довідалась про це вся Яффа, і багато увірувало в Господа.

Євангеліє від Івана 5, 1-15

В той час Ісус прибув до Єрусалиму. А в Єрусалимі Овеча купіль, що зветься по-єврейському Витесда і має п'ять притворів. У них лежала сила недужих, сліпих, кривих і сухих, які чекали , коли зворушиться вода: бо ангел Господній сходив час від часу в купіль і зрушував воду, і хто перший по зрушенні води спускався у купіль, видужував, хоч би яка була його недуга. Був там один чоловік, що нездужав тридцять вісім років. Побачив Ісус, що він лежить, і, довідавшись, що він уже дуже довго нездужає, каже до нього: Бажаєш видужати? Відповів йому недужий: Господи, не маю нікого, хто б мене спустив у купіль, коли зрушиться вода; бо коли я туди приходжу, інший передо мною сходить. Ісус мовить до нього: Встань, візьми ложе твоє і ходи! І відразу видужав той чоловік, і взяв своє ложе, і почав ходити. А був то день суботній. Юдеї кажуть тому, що видужав: Таж то субота. Не личить тобі носити ложе. Той їм відповів, Той, хто мене оздоровив, сказав мені: Візьми ложе твоє і ходи. Спитали його: Хто той, що сказав тобі: Візьми ложе твоє і ходи? Але той, що видужав, не знав, хто Він, бо Ісус зник у натовпі, що був на тому місці. Потім Ісус найшов його у храмі і мовив до нього: Оце ти видужав, не гріши більше, щоб щось гірше тобі не сталося. Чоловік пішов і оповів юдеям, що то Ісус оздоровив його.

Спільники Бога

Одного разу король запросив на банкет своїх підданих і попросив при цьому кожного із них принести з собою пляшку вина, додавши, що всі принесені вина будуть злиті в одну спільну бочку. Кожний із запрошених подумав собі: «Яке значення буде мати моя невелика пляшка вина, коли все одно змішають вино із неї з іншими винами в бочці? Краще наповню її водою і ніхто не помітить різниці».

Коли зібралися всі гості, король наказав слугам внести бочку, в яку вони зливали з пляшок принесене вино. Коли слуги наповнили келихи, то в них виявилася вода, бо кожний із гостей подумав собі: «Принесу пляшку води замість вина, і так ніхто цього не помітить».

Поль Дж. Вортон. Історії та притчі - Свічадо, 1998