27 березня 2009 року

Преп. Венедикта.
(Літургія Напередосвячених Дарів)

У седмичні дні Великого посту богослуження відправляються за Мінеєю і Тріоддю. По понеділках, вівторках і четвергах Святої Чотиридесятниці Божественні Літургії не правляться, а по середах і п'ятницях служиться Літургія Напередосвячених Дарів.

• Короткий життєпис святого дня
• Тропар на 6-му Часі
• Читання пророка Ісаї на 6-му Часі
• Оповідання для роздумів

Святий Венедикт

Святий Венедикт народився 480 року в італійському містечку Нурсії в заможній родині. Не бажаючи йти за лихим прикладом шкільних товаришів, потайки втік з міста. Деякий час він перебував в селі Енфіде в Сабінських горах, де жертвенно допомагав священикам. Потім він поселився у печері на горі Субіяко і провів там три роки подвижницького життя. Згодом Венедикт став настоятелем чернечої обителі у місцевості Вікаваро і збудував 12 монастирів.

Провівши ЗО літ в околиці Субіяко, Венедикт переселився на гору Кассіно. Там він збудував славний на весь світ Венедиктинський монастир Монте Кассіно. Венедикт написав монаший устав Венедиктинського Чину, у якому, як сказав св. Григорій, "святий муж вчив так, як жив сам". Він мав дар передбачування майбутніх подій і читання людських думок. Віддав свою святу душу 550 року.

Тропар (гл. 6)

Хресту твоєму поклоняємось, Владико, і святеє воскресіння твоє славим.

Пророцтво Ісаї 29, 13-23

І промовив Господь: За те, що народ цей устами своїми наближується, і губами своїми шанує Мене, але серце своє віддалив він від Мене, а страх їхній до Мене заучена заповідь людська, тому Я ось ізнову предивне вчиню з цим народом, вчиню чудо й диво, і загине мудрість премудрих його, а розум розумних його заховається. Горе тим, що глибоко задум ховають від Господа, і чиняться в темряві їхні діла, і що говорять вони: Хто нас бачить, і хто про нас знає? О, ваша фальшивосте! Чи ганчар уважається рівним до глини? Чи зроблене скаже про майстра свого: Він мене не зробив, а твір про свого творця говоритиме: Він не розуміє цього? Хіба за короткого часу Ліван на садка не обернеться, а садок порахований буде за ліс? І в той день слова книжки почують глухі, а очі сліпих із темноти та з темряви бачити будуть, і сумирні побільшать у Господі радість свою, а люди убогі в Святому Ізраїля тішитись будуть! Бо скінчився насильник, і минувся насмішник, і понищені всі ті, хто дбає про кривду, хто судить людину за слово одне, на того ж, хто судить у брамі, вони ставлять пастку, і праведного випихають обманою. Тому то Господь, що викупив Авраама, сказав домові Якова так: Не буде тепер засоромлений Яків, й обличчя його не поблідне тепер, бо як він серед себе побачить дітей своїх, чин Моїх рук, вони будуть святити Моє Ймення, і посвятять Святого Якового, і будуть боятися Бога Ізраїля!

Цілісна картина

До міста, в якому жили лише сліпці, завітав король зі своєю свитою. Він приїхав на величезному слоні, яким звичайно послуговувався, щоб вразити своїх підданих. Жителі міста, які не мали жодного уявлення як виглядає слон, вибрали з-поміж себе трьох незрячих, давши їм завдання з'ясувати це. І вони за допомогою дотику почали вивчати слона.

Повернувшись до своїх співгорожан, ці троє почали розповідати їм про свої враження. Найвищий серед них, що досягнув руками вуха слона, сказав:

— Слон є великий, круглий, широкий і розлогий як диван. Другий, середнього зросту, що досягнув тільки до хобота, сказав:

— Це не так, насправді він, як довга пряма труба, гнучка і м'язиста.

Найнижчий з трьох, який зміг намацати лише ногу, сказав:

— Ні, він — кремезний, величезний і твердий як колона. Кожен із них був правий, а проте сліпі так і не дізналися, як насправді виглядає слон, тому що не мали цілісної картини.

Поль Дж. Вортон. "Історії та притчі" - Свічадо, 1998