10 квітня 2009 року

Преп. Іларіона Нового.
Св. Стефана, чудотворця.
(Літургія Напередосвячених Дарів)

У седмичні дні Великого посту богослуження відправляються за Мінеєю і Тріоддю. По понеділках, вівторках і четвергах Святої Чотиридесятниці Божественні Літургії не правляться, а по середах і п'ятницях служиться Літургія Напередосвячених Дарів.

• Короткий життєпис святого дня
• Тропар на 6-му Часі
• Читання пророка Ісаї на 6-му Часі
• Оповідання для роздумів

 Святий Іларіон Новий

Святий Іларіон Новий жив у VIII ст. Будучи ще юнаком, без вагання покинув світ і вступив до монастиря. Пізніше його висвятили на священика, а згодом він став ігуменом монастиря Пелекита поблизу Гелеспонту в Малій Азії.

Бог наділив побожного Іларіона даром творення чудес. Він зцілював сліпих, кривих і сухоруких, відганяв шкідників з полів і виноградників, стримував сильний град, розділив ріку, щоб можна було перейти суходолом на другий бік, наповнював рибою сіті рибалок, якщо їхня праця була безуспішною, виганяв злих духів. Іларіон загинув мученицькою смертю за вшанування святих образів у час правління імператора Константина Копроніма 750 року.

  Святий Стефан

Преподобний Стефан, ігумен Тріглійській, постраждав за імператора-іконоборця Лева вірменина (813 - 820). Від юності святий подвижник присвятив своє життя Богу і прийняв чернече постриження, а потім став настоятелем Тріглійського монастиря, поблизу Константинополя. Коли почалося гоніння на святі ікони, святий ігумен був викликаний на допит, де його примушували підписати зречення від іконопочитання. Преподобний Стефан рішуче відмовився і сміливо звинуватив імператора в єресі. Святого віддали на страшні муки, після яких, у 815 році, заслали в ув'язнення. Виснажений, хворий святий ісповідник Стефан незабаром помер.

Тропар (гл. 3)

Нестерпний гнів, Господи, - твоя погроза грішникам. Ми недостойні піднести очей наших до тебе і просити твоєї милости. Гнівом твоїм й обуренням не вигуби нас, яких створив ти рукою своєю.

Пророцтво Ісаї 66, 10-24

Радійте із Єрусалимом і тіштеся всі ним, хто його покохав! Втішайтесь ним радістю всі, що з-за нього в жалобі були! Щоб ви ссали й наситилися з перс потіхи його, щоб ви ссали та розкошували із перс його слави! Бо Господь каже так: Ось керую до нього Я мир, немов річку, і славу народів, немов той потік заливний: і ви будете ссати, і на руках вас носитимуть, і бавитимуть на колінах! Як когось його ненька втішає, так вас Я потішу, і ви втішені будете Єрусалимом. І побачите це, й серце ваше радітиме, й як трава молода, розцвітуть ваші кості! І в рабах Його пізнана буде Господня рука, і буде Він гніватися на Своїх ворогів. Бо ось прийде Господь ув огні, а Його колесниці мов буря, щоб відплатити жаром гніву Свого, а погрози Свої полум'яним огнем! Бо огнем та мечем Своїм буде судитись Господь з кожним тілом, і буде багато побитих від Господа... А ті, хто освячується й очищає себе у поганських садках, один по одному, всередині, їдять м'ясо свиняче й гидоти та мишу, вони разом загинуть, говорить Господь! І Я знаю їхні вчинки та їхні думки, і прийду, щоб зібрати всі народи й язики, і прийдуть вони й Мою славу побачать! І знака на них покладу, і пошлю урятованих з них до народів, у Таршіш, Пул, і Лул, в Мешех і Кос, у Тувал та Яван, в острови предалекі, що звістки про Мене не чули й не бачили слави Моєї, і звістять мою славу вони між народами! І вони приведуть усіх ваших братів із народів усіх у дарунок для Господа на конях та на колесницях, і на фурах та мулах, та на верблюдах, на гору святу Мою, до Єрусалиму, говорить Господь, як приносять синове Ізраїлеві дарунка в посудині чистій до дому Господнього. І візьму Я із них за священиків та за Левитів, говорить Господь. Бо як небо нове та нова та земля, що вчиню, стануть перед обличчям Моїм, говорить Господь, так стоятимуть ваші нащадки та ваше ім'я! І станеться, кожного новомісяччя в часі його, і щосуботи за часу її кожне тіло приходитиме, щоб вклонятися перед обличчям Моїм, говорить Господь. І вийдуть вони та й побачать ті трупи людей, що відпали від Мене, бо їхня черва не помре й не погасне огонь їхній, і стануть вони за гидоту для кожного тіла!

Якби я народилася вдруге

Хтось запитав мене кілька днів тому: якби я могла народитися вдруге, чи захотіла б прожити життя наново? Довго не роздумуючи, я відповіла "ні". Та згодом трішки замислилась і...

Маючи змогу наново прожити своє життя, я менше говорила б, натомість більше б слухала. Не боялася б запросити до себе на вечерю друзів тільки через те, що на килимі є кілька плям, а оббивка дивану трохи вицвіла.

Я б смакувала крихкі булочки в елегантному салоні і вже зовсім не турбувалася б через сажу, коли горить коминок.

Обов'язково знайшла б час, аби послухати спогади дідуся, який розповідає про роки своєї молодості. Влітку не вимагала би, щоб позачиняли всі вікна в машині, бо я щойно зробила собі завивку.

Я не допустила б, аби свічка у формі ружі так і розплавилась, забута у комірчині, а часто б її запалювала, доки вона б не догоріла до кінця.

Я б лягла собі на луку і перекочувалася б разом з дітьми, зовсім не хвилюючись, що забрудню сукенку.

Набагато менше плакала б і сміялася, дивлячись телевізор, а частіше — спостерігаючи життя.

Більшою мірою ділила б відповідальність зі своїм чоловіком.

Почуваючись погано, лягла б у ліжко, замість бігти з гарячкою на роботу, наче без мене там світ завалиться.

Замість дев'ять місяців поспіль нетерпляче чекати, коли ж нарешті закінчиться моя вагітність, полюбила б кожну її мить, усвідомлюючи, що ця дивовижна дія, яка відбувається у мені, є єдиною можливістю співпрацювати з Богом у здійсненні чуда.

Синові, який прибіг поцілувати мене, не сказала б: "Досить, досить, іди митися, бо вечеря вже готова".

Частіше казала б "Я люблю тебе", натомість рідше "Мені прикро"... Та передусім, якби я могла розпочати все спочатку, то цінувала б кожну хвилину... споглядала б її так довго, доки не побачила б, якою вона є насправді... жила б нею... і ніколи б її не віддаляла.

Кожна мить, що нею обдаровує тебе Бог, є величезним скарбом. Не викидай його. Не бігай невпинно у пошуках непевного завтра. "Живи найліпше як можеш, мисли найліпше як умієш, дій найліпше як потрафиш нині. Нинішній день скоро стане завтрашнім, а завтра скоро стане вічністю".

(А. П. Ґонті)

Бруно Фереро. "Спів польового цвіркуна" - Свічадо, 2002