13 березня 2009 року

Преп. ісп. Василія, спосника Прокопового.
(Літургія Напередосвячених Дарів) 

У седмичні дні Великого посту богослуження відправляються за Мінеєю і Тріоддю. По понеділках, вівторках і четвергах Святої Чотиридесятниці Божественні Літургії не правляться, а по середах і п'ятницях служиться Літургія Напередосвячених Дарів.

• Короткий життєпис святого дня
• Тропар на 6-му Часі
• Читання пророка Ісаї на 6-му Часі
• Оповідання для роздумів

Святий Василій

Життя Василія, пам'ять якого звеличуємо цього дня, було тісно пов'язане з життям св. Прокопія Декаполіта. Обоє служили Богу в монастирі й були непохитними у Христовій вірі, яку виявили за правління імператора Лева, гонителя правовірних християн за вшановування святих образів.

Тож невдовзі вони разом були за цю святу справу ув'язнені і зазнали важких мук. Після смерті імператора Василій вийшов на волю. Решту свого життя провів на самоті серед молитви й великого самозречення. Закінчив Василій Визнавець своє праведне життя 747 року.





Тропар (гл. 1)

Вдень і вночі припадаємо до тебе, Господи, щоб подав ти прощення гріхів душам нашим, щоб могли ми в мирі поклонятися тобі і славословити тебе, Чоловіколюбче.

Пророцтво Ісаї 7, 1-14

І сталося за днів Ахаза, сина Йотама, Уззіїного сина, царя Юди, вийшов Рецін, цар сирійський, і Пеках, син Ремаліїн, цар Ізраїлів, до Єрусалиму на війну на нього, та не міг звоювати його. І сповіщено Давидів дім, і сказано: Став табором Арам у землі Єфремовій. І захиталося серце його й серце народу його, як хитаються лісові дерева від вітру! І сказав Господь до Ісаї: Вийди навпроти Ахаза, ти та твій син Шеар-Яшув, до кінця водоводу горішнього ставу, на биту дорогу Поля-Валюшників. І скажеш до нього: Стережися й будь спокійний, не бійся, а серце твоє нехай не м'якне через два залишки тих димлячих головешок, від полум'я гніву Реціна й Арама та сина Ремаліїного, за те, що Арам, Єфрем та син Ремаліїн радили проти тебе лихе, говорячи: Ходім на Юдею та її налякаємо, і здобудемо для себе, і настановимо царем серед нього Тавеїлового сина. Так сказав Господь Бог: Цього не станеться й не буде! Бо голова Араму Дамаск, а голова Дамаску Рецін, та ще шістдесят і п'ять літ, і буде зламаний Єфрем, так що перестане бути народом! А голова Єфрему Самарія, а голова Самарії син Ремаліїн. Якщо ви не повірите, то не встоїте. І Господь далі говорив до Ахаза й казав: Зажадай собі знака від Господа, Бога твого, і зійди глибоко до шеолу, або зійди високо догори! А Ахаз відказав: Не пожадаю я, і не буду спокушувати Господа. І він сказав: Послухайте, доме Давидів, чи мало вам трудити людей, що трудите також Бога мого? Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім'я Йому: Еммануїл.





Криниця

В одному мусульманському селі у Ливані кілька осіб прийняли хрещення. Перед ними відразу зачинилися двері спільноти. Охрещені чоловіки більше не могли проходжуватися на майдані, аби разом з иншими курити тютюн та вести розмову. Жінки не могли разом з иншими брати воду з криниці. Відтак християни були змушені викопати для себе нову криницю.

Та ось у селі геть висхло джерело. Християни відразу запросили односельчан приходити і брати воду з їхньої криниці.

Ба більше, на своїх будинках вони почепили таблички з написами: "Тут мешкають християни".

Кожен знав, що в такому домі йому завше подадуть руку допомоги.

Нарешті, всі ви будьте однієї думки, співчутливі, братолюбні, милосердні, смиренні. Не платіть злом за зло чи лайкою за лайку, а навпаки, благословляйте, бо ви на те покликані, щоб успадкувати благословення. [...] Господа Христа святіть у ваших серцях, завжди готові дати відповідь кожному, хто у вас вимагає справоздання про вашу надію.

(Перше послання апостола Петра, 3, 8-15)

Бруно Ферреро "Спів польового цвіркуна" - Свічадо, 2002