Святитель Артемон

6 квітня 2010 року

Світлий вівторок.
Преп. Захарії.
Св. Артемона, єп. Селевкії Пісідійської.

• Короткий життєпис святого дня
• Рядовий Апостол
• Рядове Євангеліє
• Оповідання для роздумів

Світлий вівторок

Воскреслий Христос з'являється розчарованим учням, які верталися в Емаус з наміром уже більше не повертатися до спільноти апостолів. Вони виявили гостинність і запросили Його, якого вважали за якогось чужинця, до свого дому. А Він перед ними переламав хліб і вони Його впізнали. Впізнали Його в св. Тайні Євхаристії.

Це знаменно для багатьох втомлених і розчарованих християн. Нам слід повернутись до цієї найважливішої практики християнської віри — частої участі у св. Тайні Євхаристії, як це було в первісні часи. Св. Василій Великий писав, що його вірні чотири рази на тиждень причащалися. Часте св. Причастя дає нам змогу і в найважчих обставинах цього життя пізнати Христа Господа, Який з нами співподорожує і Який Своїм власним прикладом показав, що слід нести свій хрест аж до кінця.

І вернулися з великою радістю з Емауса до Єрусалима два апостоли, підбадьорені Святим Духом, щоби утвердити у вірі в Христове воскресіння своїх співбратів. Але апостоли вже також були утверджені у вірі. Це було найважливішим для Христа воскреслого, щоби Його учні, які бачили Його страждання і смерть, твердо повірили у Його воскресіння, бо без воскресіння, без віри у воскресіння марна віра наша, як каже св. апостол Павло. Отож, таїнство Пасхальне, тобто смерть і воскресіння Ісуса Христа, а також вознесіння і зіслання Святого Духа, як одна цілість, є джерелом нашого нового життя. Нам слід з цього джерела черпати силу для витривалості на обраному шляху віри аж до кінця.

Святий Захарія

Святий Захарія проживав у царгородському монастирі над морською Харійською пристанню. Називали цей чернечий дім відкритим, мабуть, за гостинність до незнайомих людей, для яких його двері були завжди відчинені.

Святитель Артемон

Святитель Артемон, єпископ Селевкійський, народився і жив в Селевкії Пісідійській (Мала Азія). Він був благочестивий і добродійний, тому святий апостол Павло, прийшовши в Селевкію, поставив святого Артемона, як найгіднішого, першим єпископом цього міста. Святитель Артемон мудро провадив доручену йому паству і здобув собі славу заступника бідних і гнаних. Помер святитель Артемон в глибокій старості.

Діяння святих апостолів 2, 14-21

В ті дні став Петро з одинадцятьма, підняв свій голос і так промовив: Мужі юдейські, та всі ви, мешканці Єрусалиму! Нехай це буде вам відомим, і вислухайте моє слово: Люди ці не п'яні, як ви гадаєте, бо тільки третя година дня. Але це те, що був сказав пророк Йоіл: І станеться останніми днями, каже Господь, я виллю мого духа на всяке тіло. Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати; і ваші юнаки будуть бачити видіння, і старшим вашим сни будуть снитися. І на слуг моїх я цими днями виллю мого Духа, і вони будуть пророкувати. І я дам чуда в горі на небі, і знаки внизу на землі: кров, вогонь і кіптява диму Сонце переміниться у темряву, місяць у кров, перш ніж настане день Господній, великий і славний. І кожний, хто призве ім'я Господнє, спасеться.

Євангеліє від Луки 24, 12-35

В той час, Петро встав, побіг до гробу і, нахилившись, побачив лиш пов'язки; і вернувсь назад додому, дивуючись тому, що сталося. Аж ось того самого дня двоє з них ішли в село, що звалось Емаус, шістдесят стадій від Єрусалиму, і розмовляли між собою про те, що сталось. Як вони розмовляли та сперечалися між собою, Ісус наблизився і йшов разом з ними, але очі їм заступило, і вони Його не пізнали. Він їх спитав: Що то за розмова, що ви, ідучи, ведете між собою, повні смутку? Озвавсь тоді один з них, на ім'я Клеопа, і каже Йому: Ти один, хіба, чужинець у Єрусалимі, і не знаєш, що цими днями в ньому сталося? І Він спитав їх: Що? Вони Йому сказали, те, що сталося з Ісусом Назарянином, мужем, що був пророк, могутній ділом та словом перед Богом і всім народом, та як наші первосвященики і князі видали Його на засуд смертний і розп'яли. А ми сподівались, що Він той, хто має визволити Ізраїля. До того ж усього, ось третій день сьогодні, як це сталось. Деякі з наших жінок, щоправда, нас здивували; вони пішли були раненько до гробу, та, не найшовши Його тіла, вернулись і нам оповіли, що бачили ангелів, які їм з'явились і сказали, що Він живий. Деякі ж із наших пішли до гробу і знайшли так, як жінки сказали; але Його вони не бачили. Тоді Він до них промовив: О, нерозумні й повільні серцем, щоб повірити всьому, що пророки були сповістили! Хіба не треба було Христові таке страждати і так увійти у Свою славу? І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, Він вияснював їм те, що в усім Писанні написано про Нього. Коли вони наблизилися до села, куди йшли, Ісус удав, що хоче простувати далі. Вони ж наполягали, кажучи: Зостанься з нами, бо вже вечоріє і день уже похилився. Він увійшов, щоб зостатись. І от, як він був за столом з ними, взяв хліб, благословив і, переломивши його, дав їм. Тоді відкрилися в них очі і вони Його пізнали. Та Він зник від них. І казали вони один до одного: Чи не горіло наше серце в нас у грудях, коли Він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання? І негайно вони рушили і вернулися в Єрусалим, де найшли зібраних одинадцятьох і тих, що були з ними, які їм сказали: Христос справді воскрес і явився Симонові. А ці розповіли те, що сталося в дорозі і як вони Його пізнали при ламанні хліба.

Сад

Давним давно в далеких землях у розкішному будинку жила собі дівчинка. Будинок тонув у прекрасному саду. Сад був величезний і Анна (так звали дівчинку), дуже його любила.

Одного дня, старий мудрець, взявши її за руку, сказав:

– Послухай, Анно, коли ти народилась, я пообіцяв твоїй матері, що виконаю твоє бажання. Тому скажи мені, чого хочеш найбільше? Можу зробити тебе багатою, красивою, перетворити тебе в царівну, навіть відьмою зможеш стати, коли захочеш. Словом, можу вчинити все, чого побажаєш, але пам’ятай: це має бути лише одне бажання.

Анна зважила все, що запропонував їй чарівник, але жодна пропозиція не обіцяла їй щастя, а своїм нинішнім життям була цілком задоволена. Урешті відповіла: „Зроби так, щоб могла я все життя мешкати в цьому прекрасному саду.”

Старенький здивувався. І тільки?

Анна підтакнула. Це все чого бажаєш? Я тут щаслива й не прагну нічого більше.

Минали роки. Анна виросла й стала чарівною красунею. Багато чоловіків, що приїздили до їхнього будинку, закохувались в цю веселу й щасливу дівчину. Просили, щоб стала їхньою дружиною, але вона відкидала всі пропозиції. Жила серед свого саду і ніколи його не покидала.

Та одного ранку в час прогулянки побачила юнака, якого ніколи до того часу не зустрічала. Був він високий і дуже гарний. Дівчина з першого погляду закохалась у незнайомця.

Він взяв її за руку й сказав увічливо: „Моє ім’я – Гансі, я князь із далекої країни. Хочеш вийти за мене й поїхати разом зі мною?”

Тамуючи сльози відповіла: „Якщо... Якщо зможу, то поїду з тобою. Та може статись й так, що це для мене буде неможливо. Багато років тому, один мудрець захотів виконати моє бажання. Я обрала те, щоб завжди жити тут, у цьому саду.”

Того ж дня вони одружились і кінним екіпажем від’їхали до його краю. По довгих тижнях подорожі врешті приїхали в країну Ганса.

Палац був прекрасний, з високими вежами й мармуровими стінами. Але довкола розтяглась велетенська пустеля із золотим піском. Не було там ані клаптика землі, і звичайно нічого там не росло. Анна усю ніч провела в сльозах. У снах їй увижалось страхітливе місце, до якого привело її кохання. Одначе наступного ранку Гансі розбудив її й підвів до вікна.

– Поглянь! – вигукнув – Старий мудрець насправді був чарівником!

Анна припала до вікна, і затамувала подих. Це був її сад! Увесь її прекрасний зелений сад розташувався довкола палацу, і розтягнувся, скільки могло засягнути око.

– Бачила? – запитав князь. – Куди б ти не подалась, твій сад завжди буде з тобою.

Бруно Ферреро. Життя – це все, що ми маємо. - Свічадо, 2006