4 квітня 2010 року

Світле Христове Воскресіння. Пасха.

Св. свящмуч. Василія, єп. Анкирського.

• Короткий життєпис святого дня
• Оповідання для роздумів

  Воскресіння Христове (Великдень)

"Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував".

"Празників празник і торжество торжеств". З усіх великих празників церковного року найбільш урочистий і радісний - це світлий празник Христового Воскресіння. Найбільшим доказом божества Ісуса Христа є Його воскресіння. Надзвичайно промовистим богослужінням цього празника є Воскресна Утреня, на якій читається частина пасхальної проповіді св. Івана Золотоустого: "Де твоє, смерте, жало? Де твоя, де, перемога? Воскрес Христос, і ти провалився. Воскрес Христос, і впали демони. Воскрес Христос, і радіють ангели. Воскрес Христос, і життя панує. Воскрес Христос, і немає ні одного місця в гробі, бо Христос воскрес із мертвих і став первістком померлих".

На Божественній Літургії в празник Пасхи читається початок Євангелія від Івана на багатьох мовах: "Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було - Бог".

Великдень - це празник, який нагадує нове сотворіння. Син Божий прийшов на цей світ, щоб наново сотворити людину, привернути їй первісну гідність дитини Божої. У цей день Господь творить нове небо і землю і привертає людям первісну безсмертність. Це нове небо має місце в душі кожного християнина, який щиро покаявшись, посповідавшись, прийняв пасхальне св. Причастя, тобто воскресіння Христове до своєї душі.

Сьогодні знову лунають дзвони, які виявляють радість з небес і вдячність Богові, яка підноситься зі землі.

У світлий і радісний день Христового Воскресіння свята Церква взиває небо й землю до святої Божої радості: "Небеса достойно нехай веселяться, земля ж нехай радіє, нехай святкує увесь видимий світ і невидимий, Христос бо воскрес - радість вічна"!

Святий Василій Анкирський

Святий Василій Анкирський був священиком у місті Анкирі в Малій Азії. Добре знаючи науку Христової Церкви, він ревно боровся з єретиками-аріянами, закликаючи своїх парафіян залишатися відданими католицькій вірі. За це Василія усунули від священства і заборонили проповідувати. Однак він своєю жертвенною працею навернув до правдивої віри ще багато відступників.

За правління імператора Юліана Відступника Василія ув'язнили як бунтівника, що підбурював народ проти поганських божків та ініціатора повалення поганського вівтаря. На суді він відважно визнав свою віру, за що його жорстоко мучили. Віддав Василій свою душу Богові у темниці 362 року.